Я матиму дитину від дощу:
Сьогодні зранку він мене... а потім
По лікоть нігті в землю запущу –
Схопити хвіст його грузької плоті.
В моєму лоні закипа вода,
Там буде дощ, він виросте всесильним.
Пасусь над чаєм, мокра і бліда.
Я чула якось: вікна голосили...
Мій дощ пройшов... Голодним язиком
Зі скла збираю слід його бажання.
Між стегон сором тріснув молоком,
Сповзаю вниз, безсила, до безжалля...
Минули дні... Хтось викликав таксі:
Вже підпливаю кров’ю в черевички –
Готую місце крихітній грозі,
Що, як і всі, зневіриться до мжички...