А й п’ється з мідного ковша!
Уже і губи не вміщають,
Уже вагітніє віршами
Твоя невиспана душа.

І кожне слово, як вино,
Міцніє, старіє і гусне.
От-от гаряче лоно лусне!
От-от розірветься воно!