таксі маршрутне не мовчить
а плаче голосом асфальту
про сніг який розрізав пальта
про ніч яка тобі болить

і чує листя у пітьмі
таксі пів-сонця заримують
твій подих з берега почують
але розбитий човен мій

на сніг маршрутку сто тканин
зимове сонце б’ється лунко
цілунок тане в пластилін
немов стає твоїм цілунком

29 грудня 2002 року,
9 год. 35 хв.,
м. Київ