Ніч – морська безодня,
Зіткана із сутінків,
Ніжних й прохолодних,
Лагідних на дотик.
Ніч – зірок мереживо,
Плетиво із тіней.
Ночі не наказано
Вірити у будень.
Ніч – колиска розуму,
Серця та душі.
Прилинають спогади
У мій дім вночі.
Ніч люблю таємную,
Мрією овіяну,
Лоно її теплеє,
Ніжністю окрилене.
Ніч – політ нестриманий,
Смуток, з неба струшений.
Ніч як заспокійливе
На тремтливу душеньку...