Коли засинає батько у дівчинки з косами житніми,
Дерева танцюють танго самотньо під хмарами дертими.
І люди біжать перекошено втішатися іграми літніми,
Бо гасла сумних ідеологів падуть уже заживо мертвими.

Коли засинає батько у дівчинки з косами житніми,
Сусіди вчиняють бійку.Вітер не стишує голосу.
І всі історичні факти, що вчора були новітніми,
Запилюють прахом древності невпинне життєве колесо.

Коли засинає батько у дівчинки з поглядом матері,
Хтось курить тютюн і опій. Мовчить за стіною панельною.
А тим, хто мандрує за мапою, хто ходить щодня по екватору,
Так важко збагнути, як може земля стати лячно пустельною.

Коли засинає батько у дівчинки з косами житніми,
Дерева танцюють танго самотньо під хмарами дертими.
І дівчинка навіть знала, що люди бувають літніми,
Що люди бувають хворими, що люди бувають мертвими.