На серці тривога.
Я знову іду по весні.
Ти знаєш дорогу -
Скажи і мені,

Як зорі летіли,
Моря захлинулись піском,
А хмари доспіли
Й розлились вином.

Чекай, але все ж не повернеш надію,
Вона посивіє
Й обернеться сном,
Як хмари доспіли
Й розлились вином.

Я чув її голос,
Її, що дарує весну,
Та більше ніколи
Цього не збагну.

Хотів повернутись,
Хотів би прощення знайти,
Та зможеш почути
Мене тільки ти.

Чекай, але все ж не повернеш надію.
Я все розумію.
Від мене лети,
Бо зможеш почути
Мене тільки ти.