Стою і плачу дощем
у серці
до щему
й смерті
останньої надії,
мрії...
Дозрію
для нового народження.
А колишнє? -
Піде успішно.

І не перепишеш останній гімн
забутих змін.
І біль застиг
до днів нових.

Та все ж це я,
хоч і чужа
й не зовсім вдала казка.
Та ти злови мне, будь ласка!..