Ти - неприбраний cлід
У моєму безмежнім тумані,
Що розпалює гнів
Й гасить зимню жагу до весни.
Ти - розведений лід
Разом з сонцем. Живеш ти в омані,
Й мене тягнеш у хлів
Божевілля. Залиш мені сни!

Сонце в зорі твоїм
Світить жовтою кровною хіттю.
Береш серце на час -
Я його віддаю назавжди.
Хитрі чари свої
Ти давно віддала повноліттю.
Власний іконостас
Дай мені. І за світлом з Голготи зведи. 15.04.2003