Вже осінь над Дніпром крокує
Своєю легкою ходою.
І ось у неї під ногами,
Шурчить жовтіюча трава.
Танцює і шурчить листва.
Їй вітерець допомагає,
Він листячко з дерев зриває,
І землю килимом вкриває
Червоним , жовтим, золотим.
Таким яскравим , чарівним.
Ось прохолодний вітерець
Вже полетів поміж дерев.
Понад Дніпром у височінь
І задзвенів він кришталем.
В блакитно - синій вишині.
І стало небо голубіше,
Повітря стало ще чистіше.
І наче казка ожила.
Ця казка - “Осінь у Дніпра”.