Сипле сріблом замріяний дощ,
Краплі котяться сірим асфальтом.
Серед київських гамірних площ
Нам виспувують флейти і альти.

Тут, у серці земного буття,
Нам у рай відчинилася брама.
Перед нами - одвічне життя
Й ні хвилини життя за нами.

Погляд в небо - рожевий схід.
Прокидаюся - сон мій, де ти?
Казка зникла. І танув слід
В ніч залюблених співів флейти.