Моє кохання - це стихія,
Яку не можна зупинити.
Та я не є така вже сильна...
І як мені так далі жити?
Як повінь та усе змиває,
І у вогні усе горить,
Так своє щастя розмиваю
І спалюю усі мости.
О Боже, що мені робити?
І спокій знову де знайти?
Хіба як вітер повернути
І в інший бік повіяти.
Та просто це лише на слові,
А у житті все складно так...
Мабуть, така у мене доля,
Не зміню я її ніяк.